Підлітковий вік – найблагодатніший ґрунт для проростання різноманітних комплексів. І якщо батьки вчасно не займуться їхньою «прополкою», ці «психічні бур’яни» залишаться в людини на все життя і постійно її дошкулятимуть. Давайте поговоримо про те, чому незважаючи на правильне виховання та чудові стосунки у сім’ї у підлітків виникає комплекс меншовартості.
Комплекс меншовартості у підлітків
“Ну чому я така некрасива?” – ми, дівчатка, будучи підлітками, часто ставили собі це питання. Та чого вже тут лукавити, іноді й зараз задаємо, якщо настрій не дуже. А нинішні підлітки відрізняються особливою прискіпливістю до своєї зовнішності.
І хоча їхня невпевненість у своїй привабливості абсолютно безпідставна, дівочі сльози від поганих думок все одно не стають солодшими.
Будь-яка, навіть найсимпатичніша дівчина-підліток, завжди з великими сумнівами розглядає себе у дзеркалі, на фото чи відео.
Комусь здається, що вона надто товста чи худа, у когось пара прищів на обличчі. У підлітковому віці будь-яка дрібниця може стати справжньою трагедією.
Чому так? Все просто, зовнішність завжди була і буде головним статусом будь-якої жінки. А для підлітків вона має і зовсім вирішальне значення: чим привабливіша дівчина, тим вищий її рейтинг серед однолітків.
Власна краса грає величезну, навіть, швидше за все, головну, роль у житті всіх представниць чарівної статі незалежно від віку.
Адже ви боялися колись, що на святі в садочку Снігуронькою будете не ви, а симпатичніша дівчинка, що на восьме березня вам не дістанеться подарунок від однокласника або на повільний танець на дискотеці запросять не вас?
Ось так поступово власні сумніви і невпевненість починають переростати у підлітка в комплекс меншовартості.
Як уберегти підлітка від комплексу неповноцінності?
Будьте обережні зі своїми словами та висловлюваннями на адресу ще психічно незміцнілого організму. Будь-яке випадково кинуте слово може вплинути на визначення дитячого поняття «яка Я».
В домі не повинно бути жодних розмов про підліткову неповноцінність. Важливо розуміти, що можна говорити, а яких тим краще уникати.
Іноді навіть безневинні слова можуть завдати психологічної травми, засісти в голові у підлітка і почати руйнувати його зсередини.
Наприклад, не слід говорити фраз типу: “Досить їсти на ніч, ти і так товста” або “Ти занадто повна для цієї сукні”.
Краще сказати: «На ніч їсти шкідливо – погано спатимеш» і «Тобі не підходить ця сукня, давай подивимося іншу».
Особливо уникайте слів: негарна, товста, худа та інших подібних визначень зовнішньої непривабливості.
Навіть якщо дитина дійсно повна, не акцентуйте на цьому увагу. У світі достатньо людей, які й без вас це зроблять.
Але якщо їхні зауваження дівчина пропустить повз вуха, то ваші запам’ятає – адже батьки найдорожчі люди у її житті.
Щоб позбавити підлітка комплексу меншовартості, частіше хваліть її переваги, але тільки без іронії. Ви ж пишаєтеся своєю красунею та розумницею? Тоді не соромтеся робити це вголос!
Таємниці глянсової краси
Комплекс неповноцінності у дівчини-підлітка найчастіше пов’язаний із зовнішністю. Щоб допомогти дочці позбутися невпевненості в собі, пошукайте з нею фотографії знаменитостей до їх обробки у графічних редакторах.
Такий спосіб рекомендується використовувати для підвищення самооцінки дитини. Поясніть доньці, що кіно, телевізор, глянець та інтернет нав’язують нам стандарти краси, яких насправді немає. Вони ефемерні, їх не існує!
Так було завжди і триває досі… Художники намагалися зображати монархів і заможних людей привабливішими, ніж ті були насправді.
Їхнє місце зайняли фотографи, які використовували більш вигідні ракурси та гру світла.
А тепер настала черга комп’ютерних дизайнерів, програм та додатків, здатних з африканської макакі зробити гарну наречену.
Як бачите, з давніх-давен нам нав’язують еталони краси, яких у житті досягти неможливо.
Коли ваша донька зрозуміє, що інстаграмні ікони стилю – це брехня, що немає негарних людей, а є погані фотографи, дизайнери, гримери та фотошоп, тоді вона почне цінувати саму себе та свою індивідуальність.
Якщо ваші діти ще маленькі, це не означає, що потрібно чекати, коли вони підростуть, і лише тоді починати користуватися цими порадами.
Наші комплекси меншовартості зростають разом із нами з раннього дитинства. Бережіть своїх малявок, вселяйте в них упевненість і не забувайте – що посієте, те й пожнете!